Випав сніг і все забулося.
Чим душа була повна!
Серце простіше раптом забилося.
Немов випив я вина.
Уздовж по вулиці по вузькій,
Чистий мчить вітерець, < br /> Красою давньоруської
Оновився містечко.
Сніг летить на храм Софії.
На дітей, а їх хоч греблю гати.
Сніг летить по всій Росії,
Немов радісна звістка.
Сніг летить гляди і слухати!
Так ось, просто і хитро,
Життя часом лікує душу
Ну й добре! І добро.
Микола Рубцов span>
День настав.
І раптом стемніло.
Світло запалили. Дивимося у вікно.
Сніг лягає білий-білий.
Чому ж так темно?
ВалентинБерестов span>
Сніжинка впала на долоньку і розтанула, а на губах з’явилася усмішка … Адже зима – це відмінний привід почати все з початку …
Кожна сніжинка як лист з небес.